ізоморфізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ізоморфізм полімерний — ізоморфізм, при якому кілька комірок однієї структури утворюють одну комірку іншої структури, напр., ізоморфізм у випадку TiO2 – FeNb2O6 … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм аномальний — ізоморфізм випадковий, викликаний близькістю деяких параметрів структури … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм безперервний (досконалий) — ізоморфізм із широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм блоковий — ізоморфізм, який виявляється у субмікронних проростаннях кристалів … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм досконалий — ізоморфізм з широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм недосконалий (обмежений, переривчастий) — ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т рах, а з пониженням т ри вони розпадаються на окремі мінерали … Гірничий енциклопедичний словник
ізоморфізм — у, ч. 1) Однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. 2) мат. Формальний по пунктах зв язок (взаємно однозначна відповідність) між двома системами. 3) В гештальтпсихології – гіпотеза про те, що існує така … Український тлумачний словник
ізоморфія — ї, ж. Однакові морфологічні ознаки у представників різних груп організмів, далеких з погляду систематики … Український тлумачний словник
ізоморфізм — (від грец. іsos – рівний, однаковий і morрhe – форма) відношення тотожності систем в деякому структурному чи функціональному аспекті … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"